розправляти крила

См. также в других словарях:

• розправляти — I я/ю, я/єш, недок., розпра/вити, влю, виш; мн. розпра/влять; док., перех. 1) Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що небудь скручене або зіжмакане, зім яте. || Розгортати, розкривати (листя, пелюстки). || Упорядковувати… …   Український тлумачний словник

• розводити — джу, диш, недок., розвести/, веду/, веде/ш, док., перех. 1) Приводити кожного у певне місце. 2) Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. 3) Відводити, розсовувати що… …   Український тлумачний словник

• розпростувати — ую, уєш і рідко розпросто/вувати, ую, уєш, недок., розпро/ста/ти, о/ста/ю, о/ста/єш, док., перех. 1) Те саме, що розправляти I 2). || Широко розставляти в різні боки; розпростирати. Розпростувати крила. 2) Робити рівним, без зморщок і складок;… …   Український тлумачний словник

• розгортати — а/ю, а/єш і рідко розго/ртувати, ую, уєш, недок., розгорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Розправляти що небудь згорнуте, зібгане. || Розкочувати, розмотувати що небудь (рулон, сувій і т. ін.). || Розкривати пелюстки, листя (про рослини).… …   Український тлумачний словник

• розпинати — а/ю, а/єш, недок., розіпну/ти, розп я/сти/ і розіп я/сти/, зіпну/, зі/пне/ш, док., перех. 1) У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. 2) Класти кого небудь, тримаючи за руки й ноги. 3) перен. Катувати, мучити кого… …   Український тлумачний словник

• розпластувати — ую, уєш, недок., розпласта/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Класти пластом, навзнак або на груди, обличчям донизу. 2) Широко розставляти, розводити в різні боки (руки, крила). || перев. док. Широко, вільно розкинути в різні боки (гілки, листя і т.… …   Український тлумачний словник